...І недаремно кричимо: "революція! революція!" Сьогоднішній день ми реально здатні на ту революцію. Якби повстали вояки, які поклали своє життя в найбуремніші роки, чи вони в сьогоднішній час терпіли би табачників і януковичів, чи не поступили би так, як Данилишин. Тільки атентатом можна вести боротьбу. З ворогом не може бути інакшої розмови, як сила. З ворогом не може бути інакшої розмови, як розмова куль і пострілу гармат. З ворогом не може бути інакшої розмови, як розмовляє з ними наш звив. З ворогом не може бути інакшої розмови, як шумить наш ліс, шумить наш ліс мотузками, на яких повиснуть комуністи, шумить наш ліс, до кожного нашого серця закликаючи: "Повстань". До кожного нашого серця закликаючи: "Візьми до рук зброю і втрать страх. Відкинь свій страх. Не час тепер боятися". В сьогоднішній час якщо ми проспимо знову... Ми 20 років чекаємо, ми чекаємо, що стане краще, ми чекаємо, що буде ліпше. Краще стане в той час, якщо кожен з нас укладе по своїй цеглинці у розбудову української держави. Ніхто не будує хату на старому місці, поки не знесе старе. Ми повинні зорати, зробити ораницю сьогоднішньої влади і на ній побудуват нову українську державу. Тільки таким чином ми зможемо відчути, що ми живемо дійсно в державі, що наша держава дбає за нас, і ми, її громадяни, хочемо її будувати, і в сьогоднішній день хочемо відчути себе ґаздами в своїй землі, ми хочемо відчути, що від нас в такій землі щось залежить. Ми хочемо знати, що нашё діти будуть ходити в українську школу. Ми хочемо переконатися, що завтра ні китаєць, ні негр, ні жид, ні москаль не прийде відбирати мій дім. І тільки від кожного з нас це буде залежати. Наскільки наша рука не здригнеться перед ворогом, наскільки наше око буде пильно тримати в прицілі сьогоднішню владу, наскільки ми будемо піддавати їм страху, щоб горіла під ними земля, як горять сьогоднішні факели. Тож хай наші серця укрепляться крицею, хай наша рука затвердне прикладом, хай наші уми будуть завжди спрямовані на користь України. Слава Україні! Героям слава!

...И недаром кричим: "революция! революция!" Сегодняшний день мы реально способны на эту революцию. Если бы встали те воины, которые положили свою жизнь в тяжелейшие годы, терпели бы они в сегодняшнее время тех табачников и януковичей, не поступили бы так, как Данилишин? Только аттентатом¹ можно вести борьбу. С врагом не может быть другого разговора, нежели сила. С врагом не может быть другого разговора, нежели разговор пуль и выстрелы пушек. С врагом не может быть другого разговора, нежели раговаривает с ним наше собрание. С врагом не может быть другого разговора, как шумит наш лес верёвками, на которых повиснут коммунисты, шумит наш лес, к каждому нашему сердцу призывая: "Восстань!" К кажому нашему сердцу призывая: "Возьми в руки оружие и потеряй страх. Отбрось свой страх. Не время теперь бояться". В сегодняшнее время если мы проспим снова... Мы 20 лет ждём, что станет лучше, мы ждём, что будет лучше². Лучше станет в то время, когда каждый из нас вложит своей кирпичик в строительство новой украинской державы. Никто не строит дом на старом месте, пока не снесёт старое. Мы должны вспахать, сделать пахоту сегодняшнец власти и на неё построить новое украинское государство. Только таким образом мы сможем ощутить, что мы живём действительно в государстве, чт онаше государство заботится о нас, и мы, его граждане, хотим его строить, и в мегодняшний день хотим почувствовать себя хозяевами на своей земле, мы хотим ощутить, что от нас в такой стране что-то зависит. Мы хотим знать, что наши дети будут ходить в украинскую школу. Мы хотим убедиться, что завтра ни китаец, ни негр, ни жид, ни москаль не придёт отнимать мой дом. И только от каждого из нас это будет зависеть. Насколько наша рука не дрогнет перед врагом, насколько наш глаз будет внимательно держать в прицеле сегодняшнюю власть, насколько мы будем поддавать им страху, чтобы горела под ними земля, как горят сегодняшние факелы. Так пусть же наши сердца укрепятся сталью, пусть наша рука сольётся с прикладом, пусть наши умы будут всегда направлены на пользу Украине. Слава Украине! Героям Слава!